БІОЛОГІЯ (Мішаткіна С.Є.)

Біологія 7 клас       

Тема: Паразитичні безхребетні тварини

Мета : розширити знання учнів про паразитичні організми на прикладі безхребетних тварин; установити ознаки їх пристосування до паразитичного способу життя; розглянути основні шляхи попередження зараження паразитичними організмами; розвивати вміння робити висновки та узагальнення; продовжити формування вміння працювати з підручником; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.

Обладнання: зошит, підручник, картки – завдання, комп’ютер

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.    Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

ІІ.  Перевірка домашнього завдання

2.1.      Індивідуальна робота учнів за картками (роздавальний матеріал).

2.2.         Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1.     Жабурниця — це молюск:

А     черевоногий

Б     двостулковий

В     головоногий

2.     Виноградний слимак — це молюск:

А     черевоногий

Б     двостулковий

В     головоногий

3.     До черевоногих молюсків належать:

А     жабурниця, котушка, ставковик малий, перлівниця, виноградний слимак

Б     голий слимак, котушка, мідія, морський гребінець, ставковик великий, каракатиця, устриця, виноградний слимак

В     голий слимак, котушка, виноградний слимак, ставковик великий, ставковик вушкоподібний, ставковик малий

4.     До головоногих молюсків належать:

А     кальмар, восьминіг, каракатиця

Б     кальмар, устриця, каракатиця, перлівниця

В     восьминіг, жабурниця, перлівниця, кальмар

5.     До двостулкових молюсків належать:

А     жабурниця, мідія, устриця, перлівниця

Б     жабурниця, котушка, мідія, каракатиця

В     перлівниця, устриця, ставковик великий, каракатиця

6.     Стулки черепашки двостулкових молюсків закриваються за допомогою:

А     лігамента

Б     замикальних м’язів (переднього і заднього)

В     переднього замикального м’яза

7.     Тіло ставковика великого складається з:

А     голови, ноги

Б     ноги, тулуба

В     голови, ноги, тулуба

8.     Найвищий рівень організації характерний для молюсків:

А     черевоногих

Б     головоногих

В     двостулкових

9.     Лише залишки черепашки мають такі молюски:

А     ставковик великий, перлівниця, слимак, ставковик малий

Б     жабурниця, мідія, слимак, виноградний слимак

В     восьминіг, слимак, каракатиця, кальмар

10.   У морях живуть молюски:

А     каракатиця, мідія, устриця, восьминіг, кальмар

Б     жабурниця, ставковик великий, кальмар, мідія, виноградний слимак

В     слимак, перлівниця, устриця, ставковик малий, каракатиця

2.3.           «Шпаргалка з помилками» (творче домашнє завдання).

2.4.  Складання діаграми Вена.

У лівому колі учні записують ознаки, притаманні тільки черевоногим молюскам, у правому — головоногим, у верхньому — двостулковим. У середній частині, яка утворена перекриванням трьох кіл, учні записують спільні ознаки всіх трьох груп. У місцях перекривання сусідніх кіл учні записують спільні ознаки відповідних груп.

2.5.      «Мозковий штурм».

— Пригадайте, якого молюска описав Ж. Верн у романі «20 000 льє під водою». Пригадайте діаметр черепашки та масу цього молюска. До якої групи він належить?

— Чому головоногих молюсків називають «приматами» моря?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Усе живе на земній кулі потрапило в дуже чіпку гельмінтологічну павутину» (К. І. Скрябін).

Слово вчителя

Ще в давнину люди виявляли в організмах свійських тварин червів різних розмірів, помічали їх і в людини. У стародавньому єгипетському джерелі — папірусі Еберса — є перші відомості про хворобу, яка, як нині відомо, спричиняється паразитичними червами. Перші наукові описи деяких паразитичних червів (гострик, аскарида, ехінокок) надав Гіппократ, який ввів до медичного ужитку терміни «гельмінт» і «гельмінтоз».

Близько 250 видів гельмінтів паразитують в організмі людини, шкодять здоров’ю, можуть спричинити важку інвалідність і навіть стати причиною смерті. У нашій країні зареєстровано близько 100 видів таких червів. Але не тільки на гельмінтів можна натрапити в організмі тварин, рослин чи людини…

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Пригадайте:

— Що таке паразитизм? (Це форма міжвидових взаємовідносин двох організмів, при яких організм використовує інший організм або як середовище проживання, або як джерело їжі.)

— Чим є організм хазяїна для паразита? (Організм хазяїна для паразита є джерелом живлення, місцем проживання, захистом від ворогів.)

— Які організми, що ви їх вивчали в минулому році, належать до паразитичних? (Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба, трипаносома, гриб-трутовик, ріжки, фітофтора, повитиця тощо.)

— Яка необхідність у вивченні паразитів? (Вивчення паразитів необхідне для попередження і лікування захворювань людини, тварин та рослин.)

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

V. Засвоєння нового матеріалу

1.     Паразитичні безхребетні тварини: черви. Пристосування до паразитичного способу життя. Попередження зараження

Розповідь учителя

Гельмінтози — хвороби людини, тварин і рослин, що спричиняються паразитичними червами — гельмінтами (глистами). Гельмінти різних видів локалізуються в певних органах і тканинах. При паразитуванні червів у кишечнику спостерігаються запори або проноси, нудота, рідше — блювота; у печінці — жовтяниця, набряки; у легенях — кашель. Нерідко вони стають причиною зниження працездатності, а в дітей — порушення фізичного і психічного розвитку, затримки росту і статевого дозрівання, погіршення пам’яті і т. д.

Технологія «Мікрофон»

— Як гельмінти можуть потрапити до організму людини?

Очікувані відповіді учнів:

Зараження людини гельмінтами, залежно від їх виду, може відбуватися при вживанні в їжу погано провареного м’яса тварин, немитих овочів та фруктів, некип’яченої води тощо.

Пояснення учителя, складання опорного конспекту

Гельмінти передаються такими шляхами:

•      через травну систему (яйця гельмінтів або личинки потрапляють через заражену воду, харчові продукти тощо);

•      через шкіру (личинки паразита самостійно просвердлюють неушкоджену шкіру і проникають усередину організму);

•      через кров (личинки проникають у кровоплин у результаті укусу переносника).

Групи гельмінтів за місцем знаходження в організмі людини:

•      Кишкові (аскарида, гострик та ін.) — це найчастіша локалізація гельмінтів у людини.

•      Позакишкові (котячий сисун, печінковий сисун, ехінокок та ін.).

Проектування зображення на екран

Печінковий сисун	Гострик
Аскарида	Свинячий ціп’як

Робота в групах

Завдання для самостійного опрацювання

I група:

1.     Які особливості будови і спосіб життя характерні для аскариди у зв’язку із паразитизмом?

2.     Як запобігти зараженню аскаридами?

ІІ група:

1.     Які особливості будови і спосіб життя характерні для гостриків у зв’язку із паразитизмом?

2.     Як запобігти зараженню гостриками?

Обговорення питань та складання опорних конспектів:

Основні ознаки в будові та життєдіяльності сисунів (печінкового та котячого) пов’язані з паразитизмом

•      сисуни мають листкоподібне тіло без війок, із присосками для прикріплення до тіла хазяїна;

•      покрив має захисний шар — кутикулу;

•      аеробне дихання;

•      травна система розвинута в дорослих особин;

•      м’язова і нервова системи спрощені;

•      органи чуття відсутні;

•      добре розвинута статева система, гермафродити;

•      життєвий цикл складний, відбувається зі зміною хазяїна.

Засоби профілактики заражень сисунами:

1.        Щоб запобігти зараженню печінковим сисуном, людині слід споживати лише кип’ячену воду, оскільки висока температура вбиває інцистовані личинки.

2.        Для профілактики зараження свійських тварин періодично змінювати їх пасовища.

3.        Щоб запобігти зараженню котячим сисуном, людині слід споживати лише добре просмажену або проварену прісноводну рибу.

Основні ознаки в будові та життєдіяльності бичачого
та свинячого ціп’яків пов’язані з паразитизмом:

•      стьожкові черви мають тіло, що складається з голівки, на якій є органи прикріплення (гачки, присоски або присисні щілини), з непочленованої шийки та окремих члеників;

•      аеробне дихання;

•      нервова і м’язова системи розвинуті слабко;

•      травна система відсутня;

•      органи чуття відсутні;

•      добре розвинута статева система в кожному членику, гермафродити;

•      життєвий цикл складний, відбувається із зміною хазяїна.

Засоби профілактики заражень стьожковими червами:

1.     Щоб запобігти зараженню бичачим або свинячим ціп’яками, людині слід споживати лише просмажене чи проварене м’ясо, оскільки висока температура вбиває личинки.

2.     Для профілактики зараження широким стьожаком людині слід споживати лише добре просмажену або проварену прісноводну рибу.

3.     Після контакту із сирою рибою або м’ясом необхідно добре вимити руки.

4.     Щоб запобігти зараженню ехінококом, людині слід дотримуватися правил гігієни (мити руки) та обережно поводитись із тваринами.

5.     Домашніх тварин слід лікувати від паразитів.

6.     Щоб вчасно виявити, чи не відбулося зараження гельмінтами, необхідно двічі на рік робити аналізи та обстежуватися в лікаря.

Основні ознаки в будові та життєдіяльності гостриків та аскарид,
пов’язані з паразитизмом:

•      покрив має захисний шар — кутикулу;

•      аеробне дихання;

•      органи чуття розвинені слабо;

•      висока плодючість.

Засоби профілактики заражень аскаридою та гостриками:

1.     Уживати в їжу тільки миті овочі і фрукти.

2.     Використовувати кип’ячену воду.

3.     Дотримуватися правил особистої гігієни.

2.     Паразитичні безхребетні тварини: членистоногі. Пристосування до паразитичного способу життя

Розповідь учителя

Серед членистоногих також є паразитичні тварини. Це і ракоподібні (коропоїди), павукоподібні (кліщі), комахи (воші, блохи).

У світовій фауні кліщів налічується близько 50 тис. видів, з них в Україні трапляється 3 тис. Більшість із них — вільноживучі тварини, які населяють ґрунти, підстилку й інші органічні рештки, прісні й морські водойми. Серед кліщів багато паразитів грибів, рослин (галові кліщі), тварин (свербун-нашкірник, свербун-шкіроїд) і людини (коростяний свербун, іксодові кліщі). Паразитичні види кліщів живуть на пір’ї птахів, у покривах, дихальній, травній, статевій системах багатьох хребетних тварин, а також людини тощо. Кліщі — мікроскопічні організми (1–7 мм), різні за формою (овальні, яйцеподібні, трикутні) та забарвленням. Від інших павукоподібних вони відрізняються за такими ознаками: сегментація тіла не виражена (головогруди та черевце повністю злиті між собою); ротові органи відокремлені від тулуба у так звану несправжню голівку. У паразитичних видів ротові органи (гризучі, ріжучі, колючо-сисні) пристосовані до проколювання та смоктання. Кліщі, як і всі павукоподібні, мають 4 пари ходильних ніг. У багатьох паразитичних груп на ногах формуються численні пристосування для закріплення на пір’ях птахів, шерсті ссавців тощо. Найдрібніші кліщі дихають усією поверхнею тіла, більші — за допомогою трахей. Кровоносна система редукована. Кліщі — роздільностатеві; самці менші від самок.

Запитання до учнів:

— Якої шкоди завдає коростяний свербун?

Повідомлення учня

Коростяний свербун

Коростяний свербун спричиняє коросту в людини. Самки кліща мають довжину 0,2–0,5 мм, самці вдвічі менші. Кліщ проникає в шкіру людини, де утворює ходи. У кінці їх самки відкладають яйця, з яких вилуплюються личинки, виходять на поверхню шкіри, де дозрівають і де відбувається їхнє запліднення. Запліднені самки знову проникають у шкіру, утворюючи нові ходи. У хворих виникає сильний свербіж, особливо в нічний час. Джерелом зараження є хвора на коросту людина. Основний шлях поширення хвороби — сімейно-побутовий. Це може відбутися в разі безпосереднього контакту з хворою людиною або через речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки, гроші тощо). Трапляються випадки зараження коростою в лазнях, душових, готелях, поїздах, на пляжах.

Розповідь учителя

Серед кліщів трапляються і паразити рослин. Це павутинні та галові кліщі.

Павутинні кліщі — небезпечні шкідники різноманітних культурних рослин. Своїми хеліцерами вони проколюють покриви листків і живляться соками рослин, обплутуючи листки павутиною. Іншими шкідниками сільськогосподарських культур є чотириногі, або галові, кліщі. Вони мають червоподібну форму і лише дві пари ніг. Паразитуючи у тканинах рослин, кліщі призводять до утворення пухлин (галів), що знижує врожаї.

Самостійна робота учнів з підручником

Запитання для опрацювання:

— Чому іксодові кліщі небезпечні для людини?

Очікувана відповідь учнів:

Іксодові кліщі, зокрема собачий, тайговий, бичачий, живляться кров’ю людини та тварин. У них на голівці є хоботок із гачечками. Хеліцерами кліщ розрізає шкіру. За допомогою гачків прикріплюється до неї й висмоктує значну кількість крові, унаслідок чого його розміри (особливо самок) збільшуються в кілька разів. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від хазяїна. Іксодові кліщі є переносниками збудників таких небезпечних захворювань, як кліщовий енцефаліт, піроплазмози собак та великої рогатої худоби тощо

Запитання до учнів:

— Як уникнути укусу кліщів?

Очікувана відповідь учнів:

Штани доцільно заправляти в черевики або чоботи, сорочка має бути з довгими рукавами і коміром. Для лісових прогулянок найбільш придатним одягом є комбінезони. Рекомендується вдягатися у світлий, однотонний одяг, що щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором. Під час прогулянки необхідно через кожні 2 години проводити само- та взаємоогляди. Повторіть огляд удома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям. Пам’ятайте, що кліщі присмоктуються не відразу! Перебуваючи в лісі, час від часу оглядайте відкриті ділянки тіла у себе та в друзів.

VІ.  Узагальнення і закріплення знань

6.1.          «Установи відповідність».

Установити відповідність між паразитичними червами та органами людини, у яких вони паразитують.

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

Відповіді: 1 — А, 2 — А, 3 — А, 4 — А, 5 — Б.

6.2. «Мозковий штурм».

— Чому більшість гельмінтів паразитують у травній системі людини?

— Чому гельмінтам притаманна висока плодючість зі зміною хазяїв?

6.3.         «Поміркуйте».

— Інколи діти жують травинки, зірвані на пасовищі чи в лузі. Поясніть, чому цього не слід робити.

— Стьожкові черви, що паразитують у кишечнику хазяїна, втратили систему травлення і всмоктують глюкозу хазяїна. Кількість всмоктуваної глюкози залежить від виду червів і становить від 0,65 до 10 % маси їх тіла. Поміркуйте, який закон фізики вони використовують, щоб усмоктувати в своє тіло глюкозу.

— У XIX ст. дітям, які страждали на недокрів’я, лікарі рекомендували їсти сире м’ясо. Як ви вважаєте чи слід було це робити?

6.4.  «Творча лабораторія».

— Доведіть, що пристосування сисунів та стьожкових червів до паразитичного способу життя мають відносний характер. Обґрунтуйте негативну роль паразитичних червів у житті людини та встановіть ступінь винності паразита і людини.

VІІ.     Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

VІІІ.   Домашнє завдання

8.1.      Завдання для всього класу.

Опрацювати відповідний параграф підручника

8.2.      Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати цікаві факти про кісткових риб (особливості розмноження, поведінки тощо).

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

Методичні рекомендації щодо підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з біології у 2017 році.

Зміст сертифікаційної роботи визначається на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з біології для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти (затверджено Міністерством освіти і науки України, наказ від 01.10.2014 р. № 1121; лист Міністерства освіти і науки України від 20.10.2015 р. № 1/11-15239).
Загальна кількість завдань сертифікаційної роботи — 50. На виконання сертифікаційної роботи відведено 120 хвилин.
Сертифікаційна робота з біології складається із завдань трьох форм:
1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (1-40). До кожного завдання наведено чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і правильно позначив відповідь у бланку відповідей А.
2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») (41-46).
До кожного завдання наведено інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити «логічні пари»). Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.
3. Завдання з вибором трьох правильних відповідей із трьох груп запропонованих варіантів відповідей (47-50). До кожного завдання наведено три групи відповідей. З кожної групи потрібно вибрати лише одну правильну відповідь. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно вибрав і послідовно записав три цифри в бланку відповідей А.
Схеми оцінювання завдань роботи ЗНО з біології:
1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюється в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.
2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») оцінюється в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів, якщо не вказано жодної правильної «логічної пари» або відповіді на завдання не надано.
3. Завдання з вибором трьох правильних відповідей із трьох груп запропонованих варіантів відповідей. Завдання оцінюється в 0, 1, 2 або 3 бали: 1 бал — за кожну правильно наведену відповідь (цифру) із трьох можливих; 0 балів, якщо не надано жодної правильної відповіді (цифри) або відповіді на завдання не надано. Цифри записуються послідовно з кожного стовпчика варіантів відповідей.
Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з біології, — 76.
Під час підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів до зовнішнього незалежного оцінювання у 2016 році учителям слід звернути увагу школярів на:

·         принципи, структури, функціонування біологічних систем, їх індивідуальний та історичний розвиток;

·         взаємозв’язки між організмами та середовищем;

·         особливості будови та процеси життєдіяльності вірусів, прокаріот, грибів, рослин, тварин, людини;

·         порівняння біологічних явищ, процесів, об’єктів;

·         виявлення і обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків у біологічних системах;

·         пояснення біологічних явищ і процесів, загальних властивостей живих систем, перспектив розвитку біосфери.

Для успішного проходження тестування необхідно систематичне формування в учнів таких умінь:

·         працювати з тестами різних типів, форм, рівнів складності;

·         складати тести за конкретними текстами шкільних підручників;

·         надавати розгорнуті письмові (усні) відповіді на різні тематичні запитання.

Проблемне навчання на уроках біології .

Розробки уроків .

Внутрішня будова листка

(7 клас)

Мета: поглибити знання учнів про клітинну будову рослин на підставі знайомства з особливостями мікроскопічної будови листка у зв’язку з його функціями; познайомити учнів з основними тканинами листка, особливостями їх будови і функціями; формувати вміння встановлювати взаємозв'язок між будовою листка і його функціями; розкрити значення фотосинтезу в природі і житті людини; формувати практичні вміння роботи з гербарієм; виховувати бережливе ставлення
до зелених рослин.
Обладнання: таблиця «Внутрішня будова листка», гербарні зразки рослин (листків різних рослин); картки із завданнями до уроку
Епіграф: «Хліб – уламок сонця»
І. Організаційний момент
Учитель. Доброго дня, діти. На кожному уроці ми прагнемо досягти успіху. Сьогоднішній урок не виключення. Тож, для початку, посміхніться один одному і побажайте успіху. До речі, успіх. Це важливо в житті людини? Ви хотіли б бути людьми успішними? А що потрібною щоб досягти успіху в житті?
А де все це можна здобути?
Отже, кожен день, проведений в школі, кожен урок наближає вас до великого успіху. І сьогоднішній урок біології - це ще один крок до нього.
ІІ Актуалізація навчальної діяльності
На минулому уроці ми познайомилися із вегетативним органом рослин – листком.
Бесіда:

·         що таке листок?

·         Що спільного між листками вишні, клену, тополі?

·         Які складові листка?

·         Що таке жилки? Які їх функції?

·         Які є типи жилкування листків?

·         Чим відрізняється листок черешні від листка пшениці?

Практичні завдання (робота в парах)

·         визначте тип жилкування листків

·         визначте тип листкорозміщення листків

Гра «Листопад» (пари учнів отримують листки із назвами рослин, їх слід прикріпити на дошку до певних «пагонів» - «Прості листки» , «Складні листки»)
Гра «Термінатор»

·         назва листків, що мають декілька листових пластинок …

·         частина листка, якою він кріпиться до стебла …

·         зелена, добре помітна частина листка…

·         ділянка черешка, місце прикріплення листка…

·         листок без черешка…

·         тип жилкування у листка тополі, вишні…

·         тип жилкування у листків конвалії…

·         тип листкорозміщення при якому у вузлі знаходяться два листка…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, формулювання проблемного запитання
Листок – це прикраса чи важливий орган? Які функції листка? (відповіді учнів у вигляді схеми записуються на дошці)
Дійсно, листок – дуже важливий орган рослини.
Проблема: Які ж особливості будови листка дозволяють йому виконувати ці функції? Як пояснити вислів, що записаний на дошці? Шукаймо відповіді!
(запис теми уроку, формулювання мети)
ІV. Вивчення нового матеріалу

1.      Дослід Я. ван Гельмонта (ілюстр. на ст.61 в підручнику В.І.Соболь «Біологія 7 клас»)

·         на скільки збільшилась в масі рослина?

·         на скільки зменшилась маса грунту?

·         який висновок, як ви гадаєте, зробив вчений?

2.      Фотосинтез

(складання схеми, обговорення з учнями, робота в друкованих зошитах с. 20)
Вирішуємо проблему: яка ж будова має бути в листка, щоб здійснювався фотосинтез? (Пригадуємо умови процесу, передбачаємо будову)

1.      Світло

(передбачення учнів в процесі обговорення припущень записуються на дошку)

·         через що проникає світло у листок?

·         Якою має бути шкірка?

·         Де здійснюється фотосинтез?

·         Де мають бути розташовані хлоропласти, щоб отримати більше світла?

2.      Вуглекислий газ (кисень)

·         чи суцільна шкірка?

·         Де доцільніше розташування «отворів»?

3.      Вода

·         звідки листок бере воду?

·         Як вона туди потрапляє?

·         Куди прямують синтезовані листком речовини?

А тепер з допомогою підручника підтвердимо чи спростуємо ваші припущення (робота з підручником, друкованим зошитом, обговорення припущень)

3.      Будова продиху

( робота з роздатковим матеріалом, бесіда)
V. Узагальнення матеріалу
1. Робота з картками («німий малюнок» - Будова продиху – Що забув зобразити художник на малюнку?)
2. Вправа «Так чи Ні?» (друкований зошит Котик Т. С. «Біологія. Робочий зошит 7 клас», ст. 18 вправа 42)
3. Цікаві запитання
А) „Дайте найкращому кухареві скільки завгодно свіжого повітря, скільки завгодно сонячного світла, й цілу ріку чистої води, та попросіть його, аби з усього цього приготував вам цукор, крохмаль, жир і озерною він вирішить, що ви з нього глузуєте", - писав Тімірязєв. Але те, що здається неймовірно фантастичним людині, може здійснити інший „кухар". Який? Як він це зробить?
Б) Ще колись К. Тімірязєв сказав: „Колись, десь на Землю упав промінець світла, але він впав не на безплідний ґрунт, він упав на зелену билинку пшеничного проростка, або, краще сказати на хлорофілове зерно. Вдаряючись об нього, він потух, перестав бути світлом але не щез..."
Продовжіть думку великого вченого. Куди помандрував далі сонячний промінець, що впав на пшеничний проросток?
В) Зелені рослини утворюють органічні речовини в ході фотосинтезу. Частина з них витрачається рослинами на утворення нових клітин, частина служить джерелом енергії, необхідної для життя рослин. Що відбувається в рослині, якщо органічних речовин утворюється більше, як потрібно для названих процесів рослині?
Г) За 300 років рослини суші і Світового океану можуть використати для фотосинтезу весь вуглекислий газ, що є в атмосфері. Чому це не відбувається?
VІ. Домашнє завдання:
- опрацювати матеріал підручника (§ 14)
- виконати вправи в друкованому зошиті (ст. 19)
- підготувати інформацію про те, як реагують рослини на подразнення (ростові рухи рослин, рух пелюсток квіток, рослини – хижаки)
Підсумок уроку
І, нарешті, повернемося до того, з чого почали урок. Ми бажали один одному успіху. Ви його досягли на уроці?
Отже, ви зробили ще один крок до великого життєвого успіху. Я впевнена, ви його досягнете. Успіхів вам.

Урок Видозміни пагона

(7 клас)

Мета: поглибити знання учнів про будову пагонів і їх різноманітність, познайомити з видозмінами пагонів у зв’язку з пристосуванням до життя на суходолі, встановити загальні риси у будові надземних та підземних пагонів, визначити їх значення; продовжити формувати вміння виконувати і оформлювати лабораторну роботу, робити висновки, працювати в групах; розвивати навички самостійної діяльності, пізнавальний інтерес; виховувати відповідальне ставлення до природи
Обладнання: таблиця «Видозміни пагона», фото та малюнки рослин, роздатковий матеріал до уроку для роботи учнів, матеріали до лабор. роботи (бульби, цибулини, кореневища, вуса), схема – опора «видозміни пагонів», картки – терміни для вправи «Інтелектуальний конструктор», «Що зайве?» завдання для роботи в групах
Девіз уроку: В природі безліч таємниць,
Які людина прагне зрозуміти.
Навколо нас нема дрібниць,
І магію не можна пропустити!
І. Організаційний момент, налаштування учнів на роботу
ІІ. Актуалізація опорних знань
Працюємо наполегливо, мислимо швидко, відповідаємо правильно!
Ми зараз вивчаємо вегетативні органи рослин . Давайте перевіримо, чи міцний наш фундамент щодо вивчених органів рослини.
1) Вправа «Інтелектуальний конструктор» ( з термінів учень на дошці складає схему-опору)

Вегетативні органи рослини

Корінь пагін головний
бічні
додаткові листок Стебло брунька
- вегетативна
- генеративна
2) Вправа «Розташуй в послідовності» ( учні на дошці складають схеми руху речовин по організму рослини за картками-опорами)
1) Рух води і мінеральних речовин:
Кореневі волоски кореня – судини кореня – судини стебла – судини листка
2) Рух органічних речовин:
клітини листка – ситоподібні трубки листка – ситоподібні трубки стебла
– запасаючі клітини кореня
3) Вправа «Зашифровані слова» (учні в парах розшифровують слова, дають їм визначення)
4) Вправа «Термінологічний кошик» або «Я знаю!» (усно)
- орган - вегетативні органи - генеративні органи - корінь – система - пагін - стебло - листок - брунька
5) Біологічні задачі
- Що буде, якщо з стовбура молодого деревця зняти кору кільцем?
- Є дерева, у яких стебло не має річних кілець. Чому? Де ростуть ці дерева?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
- Як ви гадаєте, яке значення має стебло для рослини?
( Стебло як осьова частина пагона здійснює зв’язок між частинами рослини, утворює і несе на собі бруньки і листки, забезпечує транспорт води, мінеральних і органічних речовин, служить для вегетативного розмноження)

·         Відгадайте загадки:

·         Усі мене знають, другим хлібом називають (картопля)

·         Я виросла на грядці, характер мій бридкий, куди не прийду – всіх до сліз доведу (цибуля)

·         Я рослина садова, довгі вуса маю, плоди корисні і смачні – це я добре знаю (полуниця)

·         На городі в холодку сидить м’яч на ланцюжку (гарбуз)

Крім основних функцій, які ви згадали, пагони відгаданих вами рослин (картоплі, цибулі, гарбуза і ін) можуть виконувати ряд додаткових функцій, при цьому змінюючи свою будову.
Проблема: Які є різновиди видозмін пагона, які функції вони виконують, у яких рослин зустрічаються?
Девізом уроку стануть слова…
ІV. Сприйняття нового матеріалу
Видозміни пагонів
Надземні Підземні

·         Вуса - кореневище

·         Вусики - бульба

·         Колючки - цибулина

Проблема: чому бульба картоплі, цибулина цибулі, вуса полуниці – це видозмінені пагони? Що спільного між пагоном і цими видозмінами?
Метод «Навчаючи –вчуся»
Розв’язуємо проблему, об’єднуємося і працюємо в лабораторіях: (кожна пара учнів отримує картку – завдання, яку слід опрацювати з допомогою підручника та додаткового матеріалу і «підготувати усну презентацію видозміни пагона»)
Опрацюйте матеріал підручника ст.55 «Чим відрізняються видозміни пагонів між собою» та додаткову інформацію та дайте відповідь на запитання:

1.      Вуса

·         Що таке вуса?

·         В яких рослин вони зустрічаються?

·         Яку роль вони виконують?

2.      Вусики

·         Що таке вусики?

·         В яких рослин вони зустрічаються?

·         Яку роль вони виконують?

3.      Колючки

·         Що таке колючки?

·         В яких рослин вони зустрічаються?

·         Яку роль вони виконують?

4.      Кореневище

·         Що таке кореневище?

·         Чим кореневище відрізняється від кореня?

·         Доведіть, що кореневище - це видозмінений пагін (яка його будова?)

5.      - Які рослини мають кореневище?

- Яке практичне значення кореневищ?

6.      Стеблові бульби

·         Що таке бульба?

·         Як вона утворюється?

·         Доведіть, що бульба - це видозмінений пагін (Яка будова бульби?)

7) - У яких рослин зустрічається бульба?
- Яке значення бульб?

8.      Цибулина

·         Яка будова цибулини? У чому її схожість з пагоном?

·         В яких рослин зустрічається?

·         Яке значення мають?

Притча про Ходжу Насреддіна : Отож нехай ті, хто знає, розкаже тим хто не знає. (Мілюкова С. Інтерактивні уроки з біології рослин» ст.65)
Презентація «Видозміни пагона»
За планом:

·         Тип видозміни

·         Особливості

·         Рослини

·         Значення

/Звертати увагу на наочні посібники на партах!/
----- Валеологічна пауза ----Вправи для очей ----
V. Узагальнення матеріалу
- Виконання лабораторної роботи «Видозміни пагона» ( в зошитах для л/р)
- Вправа «Що зайве?» (демонстрація карток)
VІ. Домашнє завдання:

·         опрацювати § 12

·         відповісти на запитання ст.56

·         вправа в друк зошиті № 38, 39 (ст. 16-17)

·         принести листя різних рослин

На вибір (за бажанням):

·         вкласти кросворд до вивченої теми

·         знайти цікаві, неймовірні факти про листя рослин для «Хвилинки цікавої інформації»

Підсумок:

·         «Зав’язуємо вузлики на пам'ять» ( з одним із термінів учні складають речення, пишуть на стікерах, прикріплюють на «Дерево пізнання»)

·         На уроці мені найбільше запам’яталось …

Методичні рекомендації щодо викладання біології у 2016-2017 навчальному році

 

Методичні рекомендації щодо викладання біології у 2016-2017 навчальному році
Додаток до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437
У 2016/2017 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:
6-8 класи – Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664
від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);
8  класи з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06 2012 р.;
9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;
9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;
10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.;
Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:
7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;
5 – 9 класи – Збірник навчальних програм екологічного напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Програми позбавлені поурочного поділу, вчителі можуть самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.
Особливості вивчення біології у  2016/2017 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія людини» вивчатимуть одночасно  як учні 8-х, так  і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами, що відрізняються структурою і підходами до вивчення біології людини.
Основна концептуальна ідея нової навчальної програми базується на реалізації функціонального підходу  до розкриття знань про людину: вивчення функції, а потім – будови, що сприяє формуванню поняття про організм людини як цілісну систему, створює проблемну ситуацію як він живе? та потребу в її розв’язуванні (встановлення причинно-наслідкових зв’язків). Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати  системність його організації, функціонування в умовах соціального середовища, і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку. Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності при формуванні анатомічних та фізіологічних  знань у темах всього курсу. Варто зазначити, що рівень і глибина засвоєння фізіологічних  та анатомічних понять мають відповідати віковим можливостям учнів, не переобтяжувати надмірною інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи.
Здоров’язбережувальна лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в усіх її темах. Це покладає особливу роль на  курс біології 8 класу у формуванні здоров’язбережувальної компетентності та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини» передує вивченню теми «Травлення». «Дихання» темі «Транспорт речовин», «Розмноження та розвиток людини» темі  «Вища нервова діяльність». Вивчення процесів життєдіяльності людського організму у такий спосіб спрямований на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я через оволодіння знаннями про здоров’я до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров’я людини від природних і соціальних факторів.
У «Вступі» продовжується формування загальнобіологічних понять: клітина, тканина, організм. Звертаємо увагу учителів на те, що у першій темі вивчаються тільки ввідні поняття про регуляторні системи організму людини, що необхідно для вивчення функціональних систем організму і без чого неможливо сформу­вати в учнів поняття про функціонування організму людини як цілісної системи. У наступних темах поняття про організм людини як цілісну систему на­повнюється конкретним змістом про функції та будову окремих органів та систем організму людини. За даними сучасної гістології тканини поділяють на чотири морфофункціональні групи: епітелії, тканини внутрішнього середовища, м’язові та нервова. Тому поняття сполучні тканини доцільно розширити поняттям тканини внутрішнього середовища, яке більш повно відповідає їх будові, локалізації та виконуваним функціям. До теми включено лабораторне дослідження «Ознайомлення з препаратами  тканин людини», яке вимагає від учнів лише вміння розпізнавати. Мікроскопічне дослідження тканин здійснюється у темах «Транспорт речовин», «Опора та рух».
У наступних темах  поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування  яких здійснювалось  в курсі біології 7 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування людського організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності.
Розвиток понять про зв’язок організму з зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система» та  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи» під час виконання лабораторних досліджень та самостійного  дослідницького практикуму в межах тем. Доцільність  структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опану­вання поняттями фізіології нервової системи в учнів викликає труднощі і, з огляду на це, оптимальним є поступове формування їх впродовж вивчення попередніх тем. З іншого боку, засвоєння поняття регуляторної функції нервової системи значно полегшує засвоєння  основних понять теми «Регуляція функцій організму».
У темі «Вища нервова діяльність» розкривається соціальна сутність людини, психофізіологічні особливості її поведінки, діяльності, якостей особистості. Формування поняття «вища нервова діяльність» здйснюється у порівнянні вищої нервової діяльності людини і тварин і важлива для профілактики шкідливих звичок. Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, доцільно теоретичні положення розкривати вдаючись до прикладів з життя відомих людей, співпрацювати з психологами навчального закладу та використовувати загальноприйняті психодіагностичні методики, життєвий досвід учнів, міжпредметні зв’язки, нестандартні уроки. Звертаємо увагу, що  поняття про ретикулярну формацію мозку і рівні сприйняття інформації з програми вилучено.
Виокремлення теми «Регуляція функцій організму» з блоку знань про регуляційні системи має дидактичне значення в узагальненні про нервово-гуморальну регуляцію як основу цілісності організму. Поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему організму з програми вилучено.
Розкриваючи зміст теми «Розмноження та розвиток людини», учителю важливо спрямувати зусилля на формування поняття розвиток людського організму від процесу формування статевих клітин до природної смерті, акцентувати увагу школярів на ролі ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини. Для розвитку пізнавального інтересу та розуміння умов, що необхідні для народження здорової дитини, необхідно розкрити вплив факторів середовища та спосіб життя батьків на розвиток плода; необхідності збереження репродуктивного здоров’я для збереження чисельності людської популяції.
Оптимальному засвоєнню учнями навчального матеріалу сприятимуть лабораторні дослідження і дослідницький практикум, які орієнтують учнів на активне пізнання властивостей організму людини, організацію самоспостережень, профілактику захворювань.
Поглиблене вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологіч­них здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов’яза­ної з використанням біологічних знань.
У зміст програми включено тему «Адаптація і виживання людини за екстремальних умов», спрямовану на поглиблення знань учнів про фактори навколишнього середовища та про взаємодію організму з навколишнім середовищем на прикладі організму людини.
Практична спрямованість програми забезпечується збільшеною кількістю лабораторних і практичних робіт. Особливе місце у навчальному процесі відводиться дослідам, спостереженням, які рекомендується проводити не тільки на уроках, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні екс­перименти та демонстрації мають знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи та спостережливості, заці­кавлювати до вивчення біології.
У процесі вивчення біології людини важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.
Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання  завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як соціальної істоти.
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа») тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-8 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013     № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».
Чинними залишаються методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з природознавства  у 5-х класах (лист МОН України від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі»), з біології у 6-7-х класах (додаток 1 відповідно до листів МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 «Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах», від 20.06.2015 № 1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах  у 2015/2016 навчальному році»), з біології у 9-11-х класах, з екології у 11-х класах залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років.

 ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Освіта, яка не вчить жити  успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя з природженою здатністю жити успішно й щасливо. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які допомогли б нам її реалізувати якомога ефективніше.

Р.Т.Кіосакі

Мета будь-якого навчання – навчити людину щось робити: керувати машиною, станком, чи літаком, чи писати українською без помилок. Отже, система освіти має озброїти людей не лише певною сумою знань, а мусить навчити їх діяти „зі знанням справи”, - тобто навчити застосовувати знання в дії – і практичній, і теоретичній, пізнавальній і професійній, фізичній і розумовій – будь-якій  і такій, яка потрібна суспільству і працівнику. Одним словом, потрібна компетентність у справах і цьому треба вчити.

Час, в який ми живемо, це формування нової цивілізації. Суспільству потрібні свідомі, компетентні громадяни. Життя кожної людини – це шлях до самої себе. Початок ХХІ століття означений напруженим пошуком нового світорозуміння, нових перспектив розвитку компетентної особистості, спроможної створити свій життєвий проект, відповідально ставитися до життя, впевнено приймати історичний виклик нового тисячоліття. Про це наголошено в Концепції 12-річної загальноосвітньої школи.

„Школа – це простір життя дитини;  тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника свого власного життя”. Статус людини в суспільстві залужить від неї самої. Ми повинні самі внести ті зміни, які хочемо бачити в світі. За словами А.Франса „Коли людина мислить, вона має сумнів, але вона впевнена, коли вона діє”. Чотири найважливіші компоненти навчання на засадах розвитку життєвих навичок: навчитися здобувати знання, навчитися бути собою, навчитися жити разом, навчитися дій.

Які ж фактори формують нашу особистість і роблять кожного з нас унікальною особою? Це, безперечно, родина, однолітки, суспільство.

Життєві навички формують індивідуальність у кожній дитині. Для того, щоб допомогти їй сформувати життєві навички, які змінять її життя на краще, важливо, щоб люди яких залучено до створення навчального плану та шкільної програми, знали про фактори, що роблять кожного з нас унікальними.

Таблиця № 1

Самовизначення	Хто я?	Усвідомлення себе; свого покликання в житті
Переконання	Чому я роблю саме це?	Наші цінності та переконання
Навички	Як я можу це зробити?	Наші навички; стратегії поведінки; наші вміння
Поведінка	Що я роблю?	Що ми робимо; конкретні дії, до яких ми вдаємося
Поведінка	Де я?	Наше оточення; люди, поряд з якими ми живемо; те, на що реагуємо
Духовні зв’язки	Хто ще?	Наш зв’язок зі Всесвітом у значущий для нас спосіб

Таблиця № 2

Я	можу	зробити	це	тут
Самовизначення	Переконання	Навички	Поведінка	Поведінка
Хто?	Чому?	Як?	Що?	Де?

Мистецтво викладання видозмінюється в мистецтво навчити дітей того, як потрібно самостійно вчитися. Людський мозок – немовби трамплін, із якого можна злетіти в чарівний світ геніальності. Сьогоднішні учні – це перше покоління, що виростатиме посеред цифрових комунікаційних засобів.

Життєві навички – це здібності, які допомагають нам адаптуватися та відповідно поводитися і ефективно вирішувати проблеми повсякденного життя.

На думку психологів без знання основних принципів психології вчителю нелегко адаптуватися до шкільного середовища, доки він не витратить багато часу і зусиль на те, щоб довідатися, як можна оптимально використовувати і розвивати можливості кожної дитини і як взагалі можна порозумітися з учнями.

Щоб висувати оригінальні ідеї, необхідно не просто бачити те, що бачать інші, а й уміти організувати ту чи іншу інформацію по-новому.

При вивченні, наприклад, біології чи валеології спочатку варто поставити перед собою три основні запитання.

• - Куди прямують мої учні в плані досягнень в освіті?
• - Яким чином вони туди дістануться?
• - Як Ви дізнаєтесь або оцінюватимете, чи дісталися вони до цілі?

Небажання вчитись, яке останнім часом набуло розмаху і характеру епідемії, на мою думку, можна пояснити декількома причинами. Перша – недосконалість шкільних програм, за якими не лише не цікаво, а й неможливо вчитись. Адже той величезний обсяг інформації, який отримує учень щоденно з кожного предмета, не в змозі втримати в пам’яті навіть найздібніший учень. Та й чи варто? А його потрібно запам’ятати, опрацьовати, осмислити і, головне, вміти застосувати в повсякденному житті. Адже не секрет, що значна кількість знань, отриманих ціною великих зусиль і важкої щоденної праці так і залишається лежати на поличках міцної дитячої пам’яті. Друга причина, те що діти, які вчились на „відмінно” не завжди займають гідне місце в житті. Бо чи завжди переважають знання й компетентність, коли на терези з іншого боку поставлені тугий гаманець або ж вигідне знайомство?

Ситуація має змінитись, і обов’язково на краще. Людина, яка бачить перед собою чітко визначену мету, можливість реального застосування своїх знань, умінь, здібностей і гідної їх винагороди, не може бути незацікавленою отримати ці знання, розвивати свої здібності. І це не мрії про прекрасне далеке, це реалії сьогодення. Настає час професіоналів, поширюється мода на здоровий спосіб життя, на інтелект. На думку вчених, інтелект має та людина, яка правильно оцінює, розуміє й думає, яка завдяки своєму „здоровому глузду” та „ініціативності” може „пристосуватися до умов життя”. По суті інтелект – це те, що додає особливої значущості людині, дозволяє їй динамічно змінювати навколишній світ, перебудовувати середовище під себе, а не пристосовуватись до умов мінливої діяльності. Бо інтелект складають:

• - дані або знання інформації;
• - здатність знаходити або створювати знання.

Розвиток інформаційних технологій, бурхливе нагромадження, безперервне оновлення, ускладнення наукової інформації, вторгнення її в усі сфери життя та діяльності людини є визначною особливістю сучасності. Школа і освіта мусить налаштовувати молодь на успіх, на навчання впродовж всього життя.

У Міжнародному опитуванні Тисячоліття були отримані цікаві дані щодо життєвих цінностей населення планети. На запитання „Що є важливим у житті?” були отримані відповіді, де на перше місце населення 50 країн світу поставило здоров’я і сімейне життя.

Згідно даних Інституту соціології НАН України на думку старшокласників, майбутнє залежатиме перед усім від особистих здібностей, волі, вмінь, сприятливої чи несприятливої ситуації в суспільстві.

Перспективна система освіти створюється на основі поєднання найновіших природничих і гуманітарних знань, і одним із пріоритетних завдань її має бути формування в молодих людей такої життєвої компетентності, яка надасть їм змогу оволодіти життєвими і соціальними ролями, з тим щоб гідно жити в умовах нового століття.

Якщо будемо вперто дивитись на веселку дитячих інтелектів через скло одного кольору, то багато умінь нам здаватимуться безбарвними.

То ж одне із завдань, яке стоїть перед біологами – професіоналами – переглянути зміст шкільної біологічної освіти, звільнити його від другорядного, довідкового матеріалу та максимально збагативши практичним знаннями. Коли учні досягають своєї мети, рідко зростає їхня мотивація і продуктивність.

Сучасна біологічна освіта покликана озброїти учнів методами наукового дослідження, ввести їх  у світ наукових проблем, здійснити підготовку до пошуку нових технологій, генерування нових ідей. Безперечно, треба на державному рівні забезпечити школи необхідним навчальним обладнанням для виконання програм.

Школа життєвої компетентності має бути спрямована не на  ретрансляцію минулого, а, передусім, на конструювання майбутнього. Згідно досліджень психологів, людина включається в будь-яку діяльність тільки тоді, коли це їй потрібно, коли в неї є певні мотиви. Мотиви відображають ті потреби, які стали актуальними для учня в певний момент. Потреби – це рушійна сила активності і розвитку людини. Не випадково школярі проявляють інтерес до тієї інформації, яка допомагає їм розв’язувати життєві проблеми. Ми при цьому спираємося на їхню потребу активно діяти і добиватись успіхів. Важливо, щоб учні мали можливість робити вибір.

Як збудити їх пізнавальну активність? Через суперечності і використання  інтерактивних технологій. Інтерактивне навчання відбувається за умови активної взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це спів навчання, взаємо навчання, (колективне, групове, навчання у співпраці). Учитель і учень стають рівноправними суб’єктами цього процесу. Педагог виступає в ролі організатора. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язування проблем.

Але використання інтерактивних  технологій – не самоціль. Головне створити атмосферу доброзичливості й порозуміння. Ми, вчителі, повинні бути людьми доброї душі, любити дітей такими, якими вони є. Необхідно вміти зняти з душі дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, бачити в дитині повноцінну й здібну до творчості людину.

Наше завдання – зробити школу найліпшою. Тобто це школа без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій інтелектуальний рівень, що допоможе їм стати тим, ким вони тільки запрагнуть.

У ХХІ столітті освіта, навички і вміння персоналу стануть найголовнішою зброєю в конкурентній боротьбі.

Перехід школи до 12-річної освіти об’єктивно потребує переведення освітнього процесу на технологічний рівень, вибір індивідуальних маршрутів навчання. Особливо продуктивні серед них особистісно зорієнтовані педагогічні технології. Їхня ефективність залежить від того, якою мірою реалізує свій життєвий потенціал учень, як враховано його вікові та індивідуальні психологічні особливості. Звідси – пріоритет суб’єктивно осмисленого навчання порівняно з інформаційним навчанням, спрямованість на розвиток в учнів множинності суб’єктивних картин світу, на „противагу однозначним” програмним уявленням, діагностика особистісного розвитку, ситуаційне проектування, введення навчальних завдань у контекст життєвих проблем.

Інноваційний освітній простір ХХІ століття визначатимуть особистісно зорієнтоване навчання, проектні, ігрові технології кооперативного навчання, технологій дистанційного навчання. Саме ці  технології озброять учнів ключовими компетенціями так необхідними для життя.

Особистісно зорієнтоване навчання – це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність, суб’єктивний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти (І.Якиманська). Особистісно зорієнтований підхід поєднує навчання й виховання в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту розвитку дитини, підготовку її до життєтворчості.

Рекомендована система оцінювання ХХІ сторіччя:

50% - само оцінювання

30% - взаємо оцінювання

20% - оцінювання, яке здійснює вчитель чи керівник

Біологія - це життя. Ми повинні знати, розуміти та цінувати його. На мою думку, перший крок змін у  навчанні навичок запроваджується через предмет “ Основи здоров’я”. Надзвичайно велика увага приділяється процесам інформатизації. Паралельно запроваджуються  педагогічні технології розвитку соціально-психологічних компетентностей (життєвих навичок). Їх мета - поліпшення соціальної адаптації дітей та підвищення їхньої стійкості в сучасному світі.

         Яких результатів можна досягти завдяки викладанню цього предмета?

         - Ми можемо подарувати учням особливий час і місце в школі. Запрошуючи дітей сісти в коло і обмінятися думками, ми наслідуємо давні традиції.

         - Ми можемо допомогти дітям відчути єднання з групою. Багато підлітків не можуть зосередитись на навчанні, якщо вони почуваються самотніми.

         - Ми можемо дітям дати “точку опори”. Допомагаючи усвідомити цінності й пріорітети, ми наставляємо їх на правильний шлях, вчимо уникати невиправданих ризиків і створених ними самими проблем.

         - Ми можемо навчити дітей приймати рішення і діяти з позицій здорового глузду. Розвиваючи в учнів навички критичного мислення, ми вчимо їх всебічно аналізувати ситуації, робити вибір і брати на себе відповідальність за його наслідки.

         - Ми можемо навчити дітей протистояти соціальному тиску.

         - Ми можемо навчити дітей долати стреси.

         - Ми можемо показати дітям, як можна жити в світі без насилля, розвинути в них толерантність і співчуття.

         - Ми можемо вселити в дітей надію. Розвиваючи у них навички самооцінки, ми найбільше допомагаємо дітям, які змушені дорослішати у складних життєвих обставинах. Переконуючи, що   їхня доля у їхніх руках, ми захищаємо дітей від негативного впливу оточення, яке, можливо, щодня  нагадує про відсутність життєвих перспектив.

         Усі ці завдання можуть здаватися надто складними для школи, яку дехто сприймає як місце, де учні здобувають знання. Однак сучасний випускник має бути не лише освіченою, а й добре вихованою, гармонійно розвиненою та стійкою особистістю, яка знає, чого хоче в житті і як цього досягти. Бо  я переконана як і П.Блонський, що “Завдання школи-навчити жити. Ми повинні виховати людину, здатну створити своє особисте життя “.

Застосування проблемного навчання на уроках біології

Становлення нової системи біологічної освіти в Україні зумовило істотну зміну ролі вчителя. Якщо зовсім недавно вчитель не замислювався над плануванням навчального процесу за будь-якими моделями, над вибором варіанту програми і таке інше, то сьогодні саме вчитель вибирає інноваційні проекти, ідеї, напрямки роботи. І майстерність нового вчителя залежить від його уміння об’єднати окремі методи і форми навчання в цілісні педагогічні системи і освітні технології.

Особливістю нашого часу є те, що вперше суспільство зіткнулося з ситуацією, коли освіта мусить підготувати нове покоління людей до життя в умовах, які, можливо, ще відсутні, а також до рішення завдань, які сьогодні, можливо, ще не сформульовані.

Саме цим зумовлені основні вимоги до системи освіти: підготувати активних людей, які уміють приймати рішення та відповідальних за ці рішення, людей, які усвідомлюють реалії, що оточують їх, і шукають шляхи розв’язання проблем, а також, які зможуть стати проповідниками гуманістичних ідей та екологічного способу мислення.

Модернізація сучасної освіти передбачає модернізацію змісту шкільної біологічної освіти, переорієнтацію цілей навчання, перебудову її структури, впровадження нових технологій вивчення предмета, інтеграцію та диференціацію знань, формування цілісних уявлень про природу.

Саме біологію визнано наукою ХХІ сторіччя. Бо саме  ця наука, як ніяка інша, визначає напрями людської діяльності, коригує їх.

Сьогодні в багатьох школах ще домінує традиційне навчання, яке тісно пов’язане з класно-урочною системою організації навчально-виховного процесу, пояснювально-інструктивним типом навчання з переважно репродуктивною діяльністю учнів та скоріше за все авторитарним стилем керівництва нею. Традиційна система навчання переважає в багатьох країнах світу, оскільки є нескладною в організаційному плані, порівняно проста в управлінні. Але ж традиційне навчання орієнтоване в основному на засвоєння знань, умінь та  навичок, а не на розвиток особистості, а знання спрямовані в основному на раціональну сферу, а не на духовну.

Аналізуючи сукупність методів і засобів для реалізації змісту навчання біології, я дійшла висновку, що перевагу треба віддати проблемному навчанню. І мій багаторічний досвід підтверджує необхідність проблематизації навчального матеріалу, як основу активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології. Бо саме проблемне навчання сприяє розвитку мислення та пізнавальної діяльності учнів, підвищує якість знань, умінь та навичок. Суть проблемного навчання треба розуміти як організацію навчального процесу, коли під керівництвом учителя створюється проблемна ситуація, а самостійна діяльність учнів спрямована на усвідомлення, сприйняття та її вирішення, у результаті чого набуваються нові знання та вміння.

Найбільш високий навчально-виховний ефект дає використання проблемного навчання при вивченні нового матеріалу: при цьому основний навчальний матеріал, як правило, засвоюється учнями на уроці.

В методичній літературі (Махмутов М. “Організація проблемного навчання у школі” М., 1977) в якості основних форм проблемного навчання при вивченні нового матеріалу рекомендується проблемне викладання та евристична бесіда.

Проблемне викладання нового матеріалу здійснюється вчителем. Застосовується така форма проблемного навчання, як правило, в тих випадках, коли учні не мають достатнього запасу знань, щоб активно приймати участь в рішенні проблеми. Наприклад, перед вивченням теми “Вищі спорові рослини” (6 клас), учням ставиться питання: “Які особливості будови та розмноження спорових рослин дозволили вийти їм на суходіл?”, або у темі “Запліднення у квіткових рослин”: “Чому запліднення у квіткових рослин має назву “подвійного запліднення?”.

Розділ “Біологія людини” (8 клас), тема “Значення опорно-рухової системи. Будова та ріст кісток”: “Які особливості будови та хімічного складу кісток роблять їх твердими, міцними та пружними?”, або тема “Кровообіг. Серце, його будова”: “Які особливості будови серця забезпечують рух крові через серце в одному напрямку?”, або тема: “Серцевий цикл. Робота серця”: “Завдяки чому серце працює протягом життя людини без помітного стомлення?”. В розділі “Загальна біологія” (10 клас), тема “Віруси – неклітинні форми життя”: “Які особливості вірусів дозволяють віднести їх до неклітинних форм життя, що займають проміжне положення між живою та неживою природою?”.

При проблемному викладанні матеріалу учні вчаться логіці наукового пізнання. Перед ними якби постає процес пізнання в мініатюрі, його логічна структура: постановка проблеми → формулювання гіпотези → її експериментальна перевірка → висновок (або нова проблема).

Якщо ж учні володіють мінімумом знань, необхідних для активної участі в рішенні навчальної проблеми, застосовується евристична бесіда.

Евристична бесіда зазвичай проводиться на основі створювання вчителем тієї чи іншої проблемної ситуації. Саме проблемна ситуація є початковим моментом мислення учня. Саме вона дає необхідну спрямованість думки і тим самим створює внутрішні мотиви для засвоєння нового матеріалу. У процесі розв’язання проблемної ситуації розумова діяльність набуває активного, ціленаправленого характеру, мотиви учня співпадають з метою вирішення проблеми, запам’ятовування є ефективним. Тому проблемна ситуація і є ядром проблемного навчання. Протягом уроку таких ситуацій може бути декілька.

В своїй роботі я застосовую різноманітні проблемні ситуації.

1. Ситуація невідповідності.

Наприклад, при вивченні теми “Рух крові по судинах” спочатку дається поняття “тиск крові” і з’ясовується, що кров рухається завдяки різниці тисків (згідно законам фізики) від ділянки з вищим тиском до ділянок з нижчим тиском. Проте далі вивчається поняття “швидкість руху крові”, де учні пізнають, що найбільша швидкість в аорті, найменша – в капілярах, а в венах вона зростає. Виникає питання: “За рахунок чого ж зростає швидкість в венах?”. Або, під час проведення лабораторної роботи “Мікроскопічна будова крові” учням пропонується дати відповідь на питання “Чия кров: людини чи жаби, переносить кисню більше?”. Діти зразу ж відповідають, що жаби, бо еритроцити крові жаби більші за розмірами. Але це не так. Разом починаємо шукати відповідь на питання.

2. Ситуація несподіванки.

Створюється при ознайомленні учнів з фактами та явищами, які викликають здивування, вражають своєю незвичністю.

Наприклад, тема “Серце, його будова”; перед вивченням питання про властивості серцевого м’язу, розповідаю про лікаря, засновника наукової анатомії Везалія: “Одного року Везалій в присутності глядачів зробив розтин трупа людини, щоб з’ясувати причину смерті. Який же був жах всіх присутніх і самого Везалія, коли всі побачили слабко працююче серце! За це лікарю був винесений вирок до страти”. Як же пояснити цей факт? Невже Везалій не зміг відрізнити: жива чи мертва людина? Далі дається поняття про автоматію серця.

3. Ситуація, яка спонукає учнів до порівняння та супоставлення явищ та факторів.

Невміння порівнювати, аналізувати – це також недолік сучасної школи.

Наприклад, при вивченні теми “Плазуни” (7 клас), вчитель повідомляє, що ці тварини зуміли повністю опонувати суходолом. Пропонує питання: “Давайте спробуємо разом з’ясувати, які зміни в будові цих тварин допомогли їм, на відміну від амфібій, повністю освоїти суходіл?”. І далі, використовуючи набуті знання, малюнки, натуральні об’єкти, підручник в ході бесіди з’ясовуємо ці зміни.

Або, тема “Запилення квіткової рослини”: “Давайте з’ясуємо, чи будуть між собою відрізнятися рослини, які запилюються вітром від рослин, які запилюються комахами?”. Під умілим керівництвом учителя та завдяки знанням учнів про будову різноманітних квіток, суцвіть, термін розпускання квіток і таке інше, формулюються відповідні висновки.

4. Ситуація, яка спонукає до узагальнення фактів.

Наприклад, після вивчення теми “Травлення в шлунку” та “Травлення в кишечнику” (“Біологія людини”, 8 клас): “Знаючи будову та функції шлунку та кишечнику, зробіть висновок: чому шлунок короткий та об’ємистий, а кишечник довгий та тонкий?”.

Або, після вивчення розмноження плазунів (7 клас): “Чому в життєвому циклі плазунів відсутня личинкова стадія розвитку, а в земноводних та риб стадія личинки є?”. Або, тема “Розмноження та розвиток птахів”: “Чому в кладці виводкових птахів яєць більше, чим в кладці птахів гніздового типу?”.

5. Ситуація, яка спонукає учнів до аналізу фактів та явищ дійсності, що породжують протиріччя.

Наприклад, тема “Дихальні рухи” (“Біологія людини”, 8 клас). Урок починаю з запитання: “Як ви вважаєте, повітря потрапляє в легені тому, що об’єм легень збільшується, чи об’єм легень збільшується бо туди заходить повітря?”. Діти активно працюють над цим питанням і так вчитель переходить до викладу матеріалу про дихальні рухи – вдих та видих та їх регуляцію.

Це деякі приклади з мого досвіду.

У Матюшкіна А.М (Матюшкін А.М. Проблемні ситуації в мисленні та навчанні, М, 1972, с. 181-186) сформульовано шість правил створення проблемних ситуацій, п’ять правил, які визначають послідовність проблемних ситуацій.

У Махмутова М.І. (Організація проблемного навчання в школі. М, 1977, с. 94-101) виділено 4 типа проблемних ситуацій, 10 способів створення проблемних ситуацій, основні методи проблемного викладання учителя (с. 134-164). Саме цими рекомендаціями я керуюсь в своїй роботі.

Звичайно, не на всіх уроках є можливість створювати проблемні ситуації та використовувати проблемно-пошукові методи – це не завжди дозволяє учбовий матеріал, дефіцит часу та і не всі учні можуть працювати у режимі проблемного навчання. До того ж, готуватися до таких уроків довше та й проводити такий урок важче.

Але ж проблемне навчання є однією з найважливіших умов, яке забезпечує виникнення та закріплення пізнавального інтересу учнів, розвиває в учнів інтерес до пізнання світу, спонукає до дослідницької роботи. Дослідницький метод – це один із варіантів проблемного навчання.

В школі працює науково-дослідницька група “Дослідник”, яка досліджує та вивчає рослинний світ Кремінщини. Природа Кремінщини – це цілі природні скарби. На території Кремінського району можна зустріти різноманітні природні біогеоценози, де ростуть рідкісні, реліктові, червонокнижні рослини.

“Дослідник” працює в рамках акції “Флора України: компас у зеленому світі” на її ІІ етапі “Зелені перлини”, по програмі “Дослідження рідкісних видів рослин в Україні” та ІІІ етапі “Корисні переселенці”, по програмі “Дослідження корисних видів дикої флори, які слід ввести в культуру”.

На етапі “Зелені перлини” нами досліджені червонокнижні рослини та написана робота “Червона Книга Кремінщини”, за роботу над якою член групи “Дослідник” Гайдар Дар’я була запрошена Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України до екологічного табору для роботи та відпочинку.

Зараз працюємо над створенням “Зеленої Книги Кремінщини”, та досліджуємо корисні види дикої флори, які слід ввести в культуру, по цій темі написана Зьомою Мариною робота про Куманіку несську.

То в завершення хочеться відзначити, що проблемне навчання, пошукова діяльність учнів саме і сприяє розвитку критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. Діти на таких уроках почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження. В атмосфері довіри та взаємодопомоги роблять відкриття, усвідомлюють важливість здобутих знань.

А саме за цих умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

 Розвиток  мотиваційної сфери учнів як умова підвищення їх інтересу до навчання біології

 «Дякуємо за урок, нам було цікаво». Ці слова учнів є мабуть  чи не найвищою нагородою за учительську працю. Постійно отримувати подяки, хоч у формі таких слів є сокровенною мрією педагога… Та чи кожен урок учителя може справляти такий ефект на учня. І чи для усіх учнів одночасно конкретний урок може мати однаковий вплив? Ці риторичні питання є проблемою для досліджень, обговорення в учительському середовищі. Саме тому і мій вибір тематики статті випав на цю тему.

Шлях виховання мотивації через навчальну діяльність є дуже ефективним і недостатньо використовується в школі. Численні психологічні дослідження (П. Я. Гальперін та П. Голу, Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов і А. К. Дусавицький, Н. Ф. Тализіна та В. Ф. Моргун, А. К. Маркова, Л. К. Золотих, Т. І. Лях та ін) показали, що характер мотивації можна планувати.

Учні часто всі свої перші радощі та розчарування, успіхи і невдачі отримують саме в школі. Тому від учителя залежить, у якому напрямі піде розвиток особистості.Інколи як від батьків, так і учнів, можна почути слова: «Мені повезло з вчителем». Така ситуація є важливою умовою успішного розвитку дитини: формування рис його характеру, рівня культури, вихованості, а не рідко стає умовою вибору професії. Партнерські стосунки, як ознака відносин учасників єдиного процесу, одночасно вимагають взаємної поваги, врахування особистісних інтересів, визнання прав.Пошук найбільш оптимальних шляхів до успіху педагога, що зумовлюють зростання його авторитету в очах оточуючих, має і зворотний зв’язок. Учитель починає відчувати вдоволення від своєї праці. Недарма кажуть, що щасливою можна вважати людину, яка зранку йде на роботу з бажанням. До того її спонукають мотиви.

Усім сказаним я хотів би підкреслити значимість ефекту мотивації. Наукове обґрунтування терміну, відмотив (франц. motif, лат.motus - рух) - спонукання до діяльності. Пов'язана із задоволенням наявних потреб суб'єкта діяльності, вона відіграє спонукальну функцію, зумовлює предметну спрямованість активності людини. Розрізняючи мотиви, учень розуміє, чому потрібно вчитися. Навчання, як форма природженої потреби в пізнанні світу, спонукає дитину до її задоволення. Подібно новонародженому маляті, яке  тягнеться до всього яскравого і нового, а досягнувши, отримує вдоволення від смачного, теплого, комфортного, більш доросла дитина радується результату пізнання. Кожного разу повторюючись, такі дії стають нагальною потребою – потребою в навчанні. Емоційне переживання пізнавальної потреби породжує інтерес. За умови збереження цього досить тендітного й крихкого «тандему» – потреби в навчанні й інтересу до нього, школа приречена на успіх. Будь які некоректні дії, як учня, так і педагогів, призводять до його руйнування.