ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА (Бершадська О.В.)

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437

Фізична культура

Фізичне виховання — важливий засіб фізичного, соціального та духовного розвитку учнівської молоді.

Метою навчального предмета «Фізична культура» є формування в учнів стійкої мотивації до збереження і зміцнення свого здоров’я та ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя. Предмет надає змогу:

створити цілісну уяву про вплив занять фізичними вправами на розвиток особистості;

оволодіти технікою рухових дій;

набути навичок організації та методики проведення найпростіших форм занять фізичною культурою;

сприяти профілактиці шкідливих звичок тощо.

Заняття фізичною культурою повинні увійти до звички школяра. Рух, змагання, самоствердження – природна суть фізичної культури і спорту.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:

5-9 класи – 3 години на тиждень;

10-11 класи – 2 години на тиждень;

10-11 класи спортивного та військово-спортивного профілів – 5 годин на тиждень.

При складанні розкладу занять на навчальний рік слід враховувати місцеві кліматичні умови, матеріальну базу навчального закладу освіти, кадрове забезпечення вчителями фізичної культури тощо.

Години фізичної культури передбачені усіма варіантами Типових навчальних планів і повинні фінансуватися та використовуватися в повному обсязі. Вони зазначаються в розкладі уроків, ураховуються в педагогічному навантаженні вчителів. Ураховуючи те, що уроки фізичної культури за своїм змістом і специфікою забезпечують рухову активність учнів і не вимагають надмірного розумового напруження, години їх проведення не враховуються при підрахунку гранично допустимого навантаження учнів. Це дає змогу в кожному класі повноцінно використовувати усі навчальні години варіативної складової Типових навчальних планів, не перевищуючи загального обсягу навчального навантаження (сума інваріантної і варіативної складових). Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров’я і фізичної культури.

У 2016/2017 навчальному році вивчення фізичної культури здійснюватиметься за навчальними програмами, які мають відповідний гриф Міністерства освіти та науки України.

Заняття з фізичної культури в навчальних закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо.

До занять з фізичної культури і спорту допускаються учні, які пройшли обов'язковий медичний профілактичний огляд відповідно до Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, не мають протипоказань щодо стану здоров'я, в яких визначені рівень фізичного розвитку і група для занять фізичною культурою.

Присутність учнів на уроках з фізичної культури незалежно від рівня фізичного розвитку і групи для занять фізичною культурою, а також тимчасово звільнені від занять є обов’язковою.

Допустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров'я належать до підготовчої або спеціальної груп і відвідують уроки фізичної культури, встановлює вчитель фізичної культури.

Організація медичного обслуговування учнів здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Поділ класу на групи дівчат і юнаків під час вивчення предмета в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 (додаток 2). При наявності можливостей уроки фізичної культури в 5-9 класах варто проводити для хлопців та дівчат окремо.

Під час планування навчального матеріалу з фізичної культури варто зважати на такі об’єктивні фактори як наявність спортивного залу (майданчика), інвентарю та обладнання, погодні умови тощо. Правильно спланувати навчальну роботу з фізичної культури означає передбачити зміст, форми і методи цієї роботи, врахувати вікові, психологічні і статеві особливості розвитку учнів, рівень їхніх фізичних якостей і рухових здібностей, стан здоров’я тощо.

Змістове наповнення фізичної культури за програмою навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. Обов’язковим є включення засобів теоретичної і загально-фізичної підготовки, які передбачені програмою для даного класу до кожного варіативного модуля. У 5-6 класах учні мають опанувати 5-6 варіативних модулів, у 7-8 класах – 3-5 модулів, у 9 класі – 3-4 модулі, 10-11 класах – 2-3 модулі. На опанування всіх модулів відводиться приблизно однакова кількість годин. Однак не виключається можливість вмотивованого збільшення або зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.

На заняттях з фізичної культури рекомендуємо здійснювати особистісно орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням їхніх потреб і нахилів, навчити учнів «слухати» і «оцінювати» свій фізичний стан, добирати і використовувати різноманітні засоби свого фізичного вдосконалення.

Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення модуля. Контрольні навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно тематичного планування.

При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях усіх рівнів.

Для попередження нещасних випадків слід дотримуватись вимог безпеки під час проведення занять а, особливо, при складанні контрольних навчальних нормативів, коли учні виконують вправи з максимальним навантаженням.

У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом контрольних навчальних нормативів не здійснюється, а також обмежується виконання вправ з максимальною інтенсивністю.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки України до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти.

Школа сприяння здоров’ю. Компетентність педагога 

    Діти вчаться жити у життя
• Якщо дитину постійно критикують,
вона вчиться ненависті.
• Якщо дитина живе у ворожості,
вона вчиться агресивності.
• Якщо дитину висміюють,
вона стає замкненою.
• Якщо дитина росте в докорах,
вона вчиться жити з почуттям провини.
• Якщо дитина росте в терпимості,
вона вчиться приймати інших.
• Якщо дитину підбадьорюють,
вона вчиться вірити в себе.
• Якщо дитину хвалять,
вона вчиться бути вдячною.
• Якщо дитина живе в чесності,
вона вчиться бути справедливою.
• Якщо дитину підтримують,
вона вчиться цінувати себе.
• Якщо дитина живе в розумінні,
доброзичливості,
вона вчиться знаходити любов
у цьому світі.

Інтенсивна навчальна програма, хронічна втомленість від перевантажень часто викликають у дітей страх перед школою, вчителем, який у свою чергу підвищує імовірність виникнення п психоматичний захворювань. Тому профілактика вище зазначених станів – одне із найважливіших завдань, що об’єднує вчителів та шкільного психолога.
Актуальність психологічної роботи з педкадрами визначається тими вимогами, які ставить суспільство до особистості дитини, а отже - і до особистості педагога. Це стосується формування трьох складових професійної педагогічної компетентності вчителя: психологічної, комунікативної, мотиваційної.
Саме активне соціально-психологічне навчання оптимально формує ключові компетентності кожної особистості. Це власне особистісна компетентність – обізнаність у власних сильних і слабких сторонах, здатність до рефлексії, постійний самоаналіз, самоконтроль, розвиток індивідуальності; компетентне ставлення до свого здоров’я, зокрема і психічного; соціальна компетентність – усвідомлення власних ціннісних орієнтацій, особливостей міжособистісних стосунків, вибір оптимальних стратегій спілкування; пізнавальна компетентність; попередження деформації особистості.
Перша, основна риса особистості, на яку є зараз соціальне замовлення, - це толерантність. Толерантність виступає як одна з технологій гуманізму, оскільки гуманізм на перше місце ставить цінність людини, а вона полягає в його індивідуальності, неповторності. Індивідуальність – це сукупність специфічних, унікальних рис людини.
У сучасному суспільстві розкриття індивідуальності дуже важливе, тому що воно є базою креативності, яка забезпечує адаптацію до швидкоплинного інформаційного суспільства. Розкриття індивідуальності можливе тільки як результат уважного, доброзичливого ставлення до всіх проявів дитини.
Друга вимога до особистості дитини – мобільність. В умовах економічної і соціальної динаміки неможливо захистити дитину від змін, бо норою стає зміна норм і способів діяльності, потрібен інший тип адаптивності. Він виховується через креативність, вільний розвиток творчого потенціалу дитини, бо творити і є – створювати нове , змінювати щось.
Життя вимагає формування міцного внутрішнього стрижня, внутрішнього контролю, як основи відповідальності: вчитель, педагог повинен бути уважним до внутрішнього світу дитини, уміти працювати з ним, допомагати дитині в самопізнанні.
Креативність, вільний самовияв дитини без толерантності педагога неможливі. Тим паче неможливо відкрити свій внутрішній світ вчителеві, який критикує.
Отже, соціальне замовлення на толерантну, мобільну, відповідальну особистість дитини визначає основні вимоги до професійних і особистісних рис педагога.
1. «Самоприняття» педагога, його відчуття власної цінності, унікальності, «любові до себе». Це довіра власним почуттям , власному вибору, власному досвіду. Це – основа толерантності, тому що в людини зазвичай, немає негативної реакції на ту поведінку оточення, яка не зачіпає її власних проблем.
2. Уміння працювати з внутрішнім світом дитини, допомагати їй у самопізнанні, а не просто давати оцінку: що «добре» і що «погано».
3. Бути «щасливою людиною», тобто переживати самій, цінувати і допомагати іншим створити «психологічний комфорт».
4. Прагнення стимулювати і підтримувати самовираження особистості дитини, розвивати її здатність до само підбадьорювання, само підтримки як основи впевненості в собі.
5. Уміння бачити в дитині суб’єкта . Вся демократизація освіти має на меті надати дитині право вільного вибору форм і методів навчання.
Ці вимоги «сьогоднішнього дня» не скасовують традиційних уявлень про те, яким повинен бути справжній педагог, та допомагають наблизити педагогіку до глибинного розуміння дитини і сутності дитинства, компетентності процесу виховання загалом.
Зростання – це якісна, незворотна зміна, а особистісне зростання педагога означає підвищення усвідомленості внутрішнього життя і своєї поведінки. Активні методи соціально-психологічного навчання – це плановий вплив на особистість педагога. 

Цілі застосування цих методів такі: 
1. Керувати людина може тільки тим, що вона усвідомила. Тому перша мета – допомогти педагогу усвідомити особливості своєї поведінки, свої цінності й установки.
2. Розвиток уваги педагога до своїх внутрішніх, психологічних станів, уміння вербалізувати їх, бо саме це є психологічною передумовою педагогічної рефлексії.
3. педагоги здобувають навички психологієнічної профілактики.
4. Центральне питання психології навчання є питання мотивації. Впершу чергу надає значну мотивацію педагогу до подальшого самопізнання, само зміни, професійного зростання.
Зупинимось на питанні мотивації.
Соціально-психологічною службою було проведене моніторингове соціологічне дослідження з питань формування та розвитку в учнів позитивної мотивації навчальної діяльності на уроці.
Дослідження проводились в 5-11-х класах СЗШ № 18.
Використані методики :
- «Почуття в школі» (за методикою С.Левченко)- опитувальник має 16 почуттів із яких вибрати тільки ті, які найчастіше переживаються в школі;
- «Ставлення до навчальних предметів» (за методикою С.Левченко) – розподіляються навчальні предмети на групи:1) вивчають з інтересом, 2) байдужий, 3) не люблю, 4) почуття в школі. І також уточнює список «проблемних предметів».
За даними методиками побудовані діаграми і наведені данні моніторингового дослідження.

Загалом по результатах можна сказати, що всі діти на навчальний процес реагують адекватно. Сприймають нормально навчальні предмети. Почуття, значна більшість який позитивні , які вони переживають в школі вважаються психологічною нормою. 

В процесі педагогічної діяльності трапляються випадки деформації особистості. З погляду К.А. Абульханової на дану проблему, в основі професійної деформації лежать дві причини:
1) деформація діяльності (відбувається відчуження діяльності від особистості настільки, що руйнується її цілісність: маючи власні мотиви, людина змушена здійснювати далекі їй цілі, маючи ціль, вона немає жодного бажання її досягти;
2) деформація самої особистості (у цьому випадку вищі потреби особистості втрачають ціннісний характер, перестають задовольнятися: для самої людини відбувається знецінення результатів її праці, її зусиль, досвіду, зникає потреба вдосконалювання). Причиною такої деформації часто є стрес, що може бути спровокований «Работоголізмом».
Дослідження Є.Н.Смоленської показують, що розвитку професійних деформацій особистості вчителя сприяють репродуктивне навчання і авторитарна позиція педагога.Основними показниками такої деформації є безапеляційність учителя, консервативність, закритість у спілкуванні тощо. 

У психолого-педагогічній літературі показано, що деформованість особистості діяльністю педагога може проявлятися на чотирьох рівнях.
1. Загально педагогічні деформації, що характеризують схожі зміни особистості у всіх осіб, які займаються педагогічною діяльністю. Наявність такого типу деформацій робить учителів , що викладають різні предмети, працюють у різних навчальних закладах, з різним характером і темпераментом, схожим одне на одного.Крім того, як відомо, педагогічна діяльність має свій, особливий, об’єкт впливу, що, на відміну від більшості професій , має істотну активність. Відомо, що в ході взаємодії з учнем учитель використовує свою особистість як інструмент впливу на нього, вдається до більш простих і діючих прийомів, що розглядається як авторитарний стиль керівництва. У результаті в особистості педагога зявляються такі риси, як повчальність, завищена самооцінка, надмірна самовпевненість тощо.
2. Типологічні деформації викликані злиттям особистісних особливостей з відповідними структурами функціональної будови діяльності в цілісні поведінкові комплекси. У педагогічній професії виділені чотири таких типологічні комплекси: комунікатор, організатор, інтелігент та предметник.
Для вчителя-комунікатора характерні надмірна товариськість, балакучість, звертання до нього як до істоти молодої, недосвідченої.
Учитель-організатор може стати занадто активним, втручаючись в особисте життя інших людей, прагнучи навчити їх, як «правильно жити».
Учитель-інтелігент у результаті тривалого перебування в професії може стати «моралі затором», який бачить навколо себе тільки погане.
Зміни особистості вчителя-предметника виявляються пов’язаними зі знаннями тієї дисципліни, яку він викладає. У зв’язку з цим він намагається внести елемент «науковості» у будь-які, навіть побутові ситуації, неадекватно використовуючи наукоподібні способи поведінки і оцінювання інших через призму їхніх знань предмета.
3. Специфічні деформації обумовлені специфікою обраного напрямку професійної діяльності. Вони виступають як предметні деформації, пов’язані зі специфікою предмета, що викладається.
4. Індивідуальні деформації визначаються змінами, які відбуваються зі структурами особистості й зовні не пов’язані з процесом професійної діяльності, коли паралельно становленню професійно важливих для вчителя якостей відбувається розвиток якостей, що не мають, на перший погляд, відношення до даної професії.
Попередження і подолання можливих деформацій особистості педагога є одним із важливих завдань шкільного психолога, тому що від цього багато в чому залежить і психологічний клімат педагогічного колективу, і психічне здоров’я дітей.

«Сміхові» вправи в системі здоров’язберігаючих технологій

Сміх йде від здоров’я.
Це є якась енергія, що переливається через край.
Тому діти і сміються таким тотальним сміхом.
У нього включається все їх тіло, кожна клітка, кожен нерв.
Бхагаван Шрі Раджніш

Якою б справою не займалася дитина, головним завдання педагога або керівника гуртка є збереження її здоров’я. На сучасному етапі розвитку системи здоров'язберігаючих технологій педагогам пропонувалось багато вправ, спрямованих не лише на фізичний розвиток дитини, а й на врівноважений, здоровий психологічний стан.

Одним з малорозвинених напрямків здоров'язберігаючих технологій є напрямок вправ зі сміхом. Як це не дивно звучить, але саме «сміхові» вправи дозволяють виконати всі задачі здоров'язберігаючих технологій, які впроваджуються в навчальних закладах.

Проведені  дослідження показали, що сміх здатний стимулювати роботу серцевого м'яза, так само як фізичні навантаження і вправи, тому й загальний оздоровчий ефект однаковий. Приблизно 1 хвилина сміху на добу прирівнюється до 15 хвилин занять на велотренажері або 25 хвилинам катання на роликах. Доведено, що похмурі і сердиті люди страждають від інфарктів на 35% більше, ніж ті, хто багато сміється і життєрадісний. Тому подібну профілактику слід робити систематичною вже в дитячому віці. В цьому віці «сміхові» вправи для дітей є більш природними, ніж для дорослих людей, адже діти безпосередні і не соромляться сміятися над тим, що їм здається кумедним.

Корисний сміх і для легенів. Під час сміху людина робить більш глибокий і тривалий за часом, ніж видих, вдих. Тому «сміхові» вправи найкраще здатні збагатити організм киснем, очищають верхні дихальні шляхи від слизу, що скупчився. А кисень, необхідний дітям для кращого засвоєння навчального матеріалу. Сміх також прийде на допомогу тим, хто прагне дізнатися, як знайти упевненість в собі. Адже відомо, що страх і боязкість виникають тоді, коли людина дихає неглибоко і поверхово.  Позитивно вплив надає сміх на стан нашого імунітету. Під час сміху організм викидає на слизову дихальних шляхів антитіла, що захищають від різних інфекцій. Також сміх сприяє появі в організмі у великій кількості Т-лімфоцитів, які необхідні для боротьби з різними хворобами.

Крім усього іншого, сміх робить дитину щасливою. У дитини, що сміється, в організмі починають вироблятися ендорфіни, які називаються також гормонами щастя. Вони можуть дещо притупити душевну або фізичну біль. Тому сміх можна вважати і своєрідним ліками від стресу, болю та заподіяних кривд. В дитячому віці дуже важливо, щоб стреси та кривди не мали довгострокового впливу на організм. Інакше, в дитини буде занижена самооцінка, вона стане замкненою.

Варто зазначити, що ефективним вважається далеко не всякий сміх. Він повинен бути щирим і йти від душі. Як правило, здоровий сміх звучить як "ха-ха», а інші варіації реготу («хі-хі», «хо-хо» і т.п.) не роблять настільки позитивного впливу на організм.

Отже, сміх поділяється на:

·                       сміх А (ха-ха) буде означати вислів задоволення і радості. Такий сміх є одним з різновидів здорового сміху;

·                       сміх Е (хе-хе) вважається заздрісним і висловлює презирство і зловтіху;

·                       сміх І (хі-хі) іронічний. Так сміються ті люди, яким є що приховувати;

·                       сміх О (хо-хо) - у ньому вловлюється критика, сумнів і протест;

·                       сміх У (ху-ху) висловлює прихований страх і боягузтво. Характерний для тих людей, які мають певні забобони і дуже бояться критики зі сторони.

Звичайно, впроваджувати «сміхові» вправи на уроках слід з урахуванням особливостей  предмету. Наприклад, на позакласному читанні ви можете запропонувати дітям уривок розповіді із кумедними пригодами, або гумореску. На уроці математики, у ролі приклада розв’язання задачі візьміть не звичайну, а задачу із смішним текстом. Загальною «сміховою вправою» для будь-якого уроку може стати кумедна фізкультхвилинка.

Що ж стосується, впровадження «сміхових» вправ на заняттях у гуртках, то  керівникам театральних, вокальних, танцювальних гуртків буде зробити це найлегше. Покажіть дитині смішний уривок танцю, клоунади, або «покорчіться» під час розпівки і ви оздоровити дитину без великих навантажень на її організм.  Взагалі, «сміхові» вправу можна поєднати із казко терапією, прочитавши дітям  розповідь із смішними пригодами.

Проходячи  «мовне мистецтво» дітей  також легко розсмішити, давши  завдання попрацювати над скоромовками. У гуртках театрального напрямку «сміхові» вправи можуть бути закладені навіть в програму, так як гарний актор повинен вміти сміятися «за командою».

Вправи на сміхотерапію:

1. Встаньте, вдихніть і... посмійтеся! Вийшло? Ні? Ми дуже серйозні, тому нам так складно щиро розсміятися. Почувши веселий жарт, ми всього лише посміхнемося. А адже саме сміх, а не чергова посмішка, приносить максимум користі. Потренуйтеся - і ви навчитеся сміятися в будь-який момент.

2. Виконайте ще одну вправу - посміхніться і утримуйте посмішку. Хід думок і навіть настрій почнуть поліпшуватися - і ось вже ваша усмішка стане не награною, а справжньою.

3. В американських книгах можна знайти таку рекомендацію: «Встаньте перед дзеркалом і почніть корчити пики і показувати язик своєму відображенню! Сміх не змусить себе чекати! ». Напевно, такий спосіб не всім підходить, але ж у кожного з нас є щось, що викликає щирий сміх - такі собі «сміхотаблетки».

Це може бути улюблена комедія, смішні оповідання, збірники анекдотів чи відеозапису, на яких відображені сімейні свята. Зберіть для себе скриньку сміху та відкривайте її, коли це необхідно. Погане самопочуття, поганий настрій і депресія відступлять під натиском радісного сміху! Смійтеся на здоров'я!

Гуморески

«Дивний школяр»

Двох онуків дід старий Посадив на руки Та й розказує казки, Слухають онуки. Раптом менший запитав: — А скажіть, дідусю, Ви ходили в перший клас? — Та ходив, Павлусю. — От був номер! — малюки Сміхом залилися, — Як до школи ви прийшли З бородою й лисі.

«Найкраща мова»

Йде синок до школи вперше. Пита батька мати: - Якій мові ми синочка Будемо навчати - Українській чи російській? Обидві ж хороші. - Хай вивчає ту, якою Печатають гроші.

Контракт

«Заключив контракт мільйонний Футболіст Дмитрина», Чита батько у газеті й погляда на сина. Той уроки вчить старанно Давно й без спочину. Розлютився раптом батько Й кричить на хлопчину: — Все гризеш оту науку, Хочеш вченим стати? Краще йшов би на подвір'я М'яча поганяти!

Фізкультхвилинки

«Каченята»
Раз-два — всі пірнають,
Три, чотири — виринають,
П'ять, шість — на воді
Кріпнуть крильця молоді,
Сім, вісім — що є сили
Всі до берега поплили,
Дев'ять, десять — обтрусились
І за парти опустились.

«Гори Карпати»
Раз-два — піднімається гора,
Три, чотири — це круті гірські схили,
П'ять, шість — це орли дивний танець завели,
Сім, вісім — це смерічки похилилися до річки,
Дев'ять, десять — це вода з водоспаду витіка.

«Зайченята»
Сірі зайчики маленькі
(Вушка є у них довгенькі)
В лісі грались, веселились, —
Працювати вже стомились.
А щоб добре працювати,
Треба трішки пострибати.
Відпочили, розім'ялись
Й до роботи знову взялись.

«Ми теж умієм так»
Подивись скоріш, котра година, Дивляться вперед, вгору, ве-
Тік-так, тік-так, тік-так. дуть пальцем зліва направо і на-
Наліво — раз, направо — раз! впаки, нахиляються у вказаний
Ми теж умієм так! бік.
Щоб стати схожим на орла
І налякать собак,
Розправив півень два крила... Піднімають праву руку в сто-
Ми теж умієм так! рону, потім ліву, махають ними.
Іде ведмідь, шумить в кущах,
Спускається униз.
На двох ногах, на двох руках,— Нахиляються і рачкують як
Ми теж умієм так. ведмідь.

Скоромовки

Ворона проворонила вороненя.

Пік біля кіп картоплю Прокіп.

Раз — дрова, два — дрова, три — дрова.

Розкажу вам  про покупки,  про покупки,  про покупки, про покупочки мої.

Улас у нас, Панас у нас.

Психологічне оздоровлення пов'язано із звільненням глибоко репресованих емоцій. Сміх - один з процесів, який допомагає підійти до таких болючим почуттям, як гнів, страх, сором. Їх прояву та проживання заважає почуття контролю, яке прищеплюється з ранніх років. Діючи з найкращих спонукань, вихователі часто не дозволяють дітям проявляти справжні почуття, вважаючи їх неприйнятними для суспільства: «Прибери з обличчя цю дурну посмішку», «Перестань пхикати», «…Не можна, Не смій, Не думай», а потім, коли діти дорослішають, наставляють «Треба, Повинен, Потрібно, Слід». І діти все більше і більше відчужуються від тіла і своїх почуттів, стаючи менш живими, все більше і більше заганяють себе у рамки пристойності і прийнятих у суспільстві стереотипів, не помічаючи своїх дійсних бажань і почуттів. Відомо, що наші комплекси, проблеми, страхи осідають в тілі у вигляді напружень, блоків, затискачів, перетворюючи тіло в жорсткий панцир, відокремлюючи від почуттів і тілесних переживань, що і робить нас менш живими та радісними. До тих пір поки ми носимо ці затиски, до нас не можуть прийти інші почуття, ми стаємо як би «замороженими». Сміхотерапія спрямована на повернення природного, природного сміху, який знімає напруження в тілі, воно розм'якшується, і поступово звільняється від затисків і напруги. За словами Дарвіна, - «сміх - це судомна розрядка м'язової енергії». Коли прибираються м'язові затиски, з'являється контакт з тілом, і звільняються пригнічені емоції. Смійтеся на здоров’я!

План-конспект

уроку з фізичної культури для учнів 7-А класу

Тема:   Баскетбол

Мета:  Розвиток основних фізичних якостей та рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовності учнів.

Завдання: 1. Навчати техніки різновидів ведення м’ча (правою та лівою рукою почергово) з наступною передачаю в трійках.

2. Навчати техніки передачі м’яча двома руками від грудей, та однією від плеча на місці та в русі.

3. Сприяти розвитку в учнів перефірійного зору, ускладнюючі умови виконання вправ з м’ячем.

Місце проведення: спортивний зал

Обладнання: м’ячі баскетбольні, стояки, гімнастичні мати, навісні перекладини, сігналізатор, секундомір.

Зміст уроку	Дозування			Організаційно-методичні вказівки
	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
Підготовча частина 9 хв. 30 с.
Організуючі вправи: 1. Шикування в шеренгу, рапорт чергового, привітання 2. Повідомлення завдань уроку. 3. Техніка безпеки на уроці. 4. Стройові вправи на місці. 5. Ходьба, ходьба на носках, руки на поясі, ходьба на п’ятках, руки за голову 6. Біг. 7. Ходьба, відновлюючі дихання	300 м.	30 сек. 30 сек. 30 сек. 45 сек. 30 м. 500 м. 10 сек.	700 м.	Перевірити зовнішній вигляд Чітко визначити завдання уроку Нагадати правила Під музичний супровід Темп бігу в залежності від рівня
Комплекс  спеціальних вправ баскетболістів 1. Ходьба у напівприсяді, руки на поясі. 2. Ходьба у повному присяді, руки на коліна. 3. Стрибки у повному присяді, ліворуч, праворуч. 4. Звичайний біг. 5. Стрибки приставним кроком лівим боком вперед, правим боком  вперед 6. Біг спиною вперед. 7. Звичайний біг з переходом у ходьбу, відновлюючі дихання     Перешикування з колони по одному в колону по три		10 сек. 10 сек. 10 сек. 10 сек. 20 сек. 10 сек. 15 сек. 15 сек.		Спина пряма Плечі розправити, підборіддя вище Стрибки через лінію Зберігати дистанцію Взяти баскетбольні м’ячі
Комплекс загальнорозвивальних вправ з м’ячем, м’яч у руках 1 В.п. - о.с., м’яч унизу:    1. - ліва нога назад, на носок, м’яч вгору    2. - В.п.    3. - теж саме, права нога на носок    4. - В.п. 2 В.п. - о.с , м’яч унизу:    1. - ліва нога в сторону, м’яч вперед    2. - поворот тулуба та м’яча ліворуч    3. - поворот тулуба та м’яча праворуч    4. – В.п. 3  - теж саме, права нога в сторону, поворот тулуба та м’яча праворуч 4 В.п. - стійка ноги нарізно, м’яч вгору:          1-4 коловий оберт м’яча ліворуч          1-4 коловий оберт м’яча праворуч 5 В.п. - стійка ноги нарізно, м’яч за голову:          1-2 нахил тулуба вліво          3-4 нахил тулуба вправо 6 В.п. - широка стійка ноги нарізно, тулуб нахилений вперед, м’яч на підлозі у руках         - переміщення м’яча по підлозі навколо своєї лівої та правої стопи 7 В.п. - о.с., м’яч унизу:         1 - присісти, м’яч уперед         2 – В.п. Перешикування з колони  по три  в колону по одному	5 сек.	8 повт. 8 повт. 8 повт. 16 оберт 8 повт. 8 повт. 10 сек.	15 сек.	Прогнутися Ліва нога в сторону, одночасно м’яч вперед Активні рухи м’ячем Тулуб прямий, лікті в сторони Малюємо м’ячем умовну вісімку Тулуб прямий
Основна частина 32 хв.
Комплекс вправи для розвитку швидкості та координації рухів в чергуванні з активним відпочинком 1 В.п. - упор присівши: (хлопчики). За сигналом вчителя, учні швидко піднімаються, роблять прискорення до м’ячів, які розміщені на підлозі проти кожного учня на відстані 15 метрів від лінії старту, кожен учень намагається першим взяти м’яч у руки та підняти вгору 2 Теж саме (дівчата) 3 В.п. - вис на гімнастичній дробині: (дівчата)        Піднімання колін до грудей 4. Теж саме (хлопчики) 5 В.п. - упор присівши, спиною до направлення руху:(хлопчики)         За сигналом вчителя учні швидко піднімаються повертаючись кругом, роблять прискорення, беруть м’яч в руки і піднімають вгору. 6 Теж саме (дівчата) 7 В.п. вис на зігнутих руках на гімнастичній драбині, обличчям до драбини. (дівчата) 8 Теж саме (хлопчики) 9 В.п. - сід на підлозі, п’ятки на лінії старту, тулуб нахилений вперед, кінцівками рук тягнемо носки на себе: (хлопчики)         За сигналом вчителя учні швидко піднімаються, роблять прискорення, беруть м’яч в руки і піднімають в гору 10 Теж саме (дівчата) 11 В.п. – лежачі на спині, на гімнастичних матах біля гімнастичної драбини, ноги зафіксовані за нижній щабель, руки за головою: (дівчата). Піднімання всід. 12 Теж саме (хлопчики) 13 В.п. - упор лежачи, долоні на лінії старту: (хлопчики)         За командою вчителя учні згинають  та розгинають руки, за сигналом вчителя швидко піднімаються і роблять прискорення, беруть м’яч в руки і піднімають в гору 14 Теж саме (дівчата) 15 В.п. - вис лежачи на перекладині висотою 90 см. (хлопчики)          Підтягування на низький перекладині 16 Теж саме (дівчата) Перешикування з колони по одному в колону по три	10 повт. 15 повт. 10 сек. 15 сек. 10 повт. 15 повт. 15 повт. 10 повт.	1 старт 1 старт 15 повт. 20 повт. 1 старт 1 старт 15 сек. 25 сек. 1 старт 1 старт 15 повт. 20 повт. 1 старт 1 старт 25 повт. 15 повт.	25 повт. 30 повт. 25 сек. 30 сек. 20 повт. 25 повт. 35 повт. 25 повт.	Перемагає той, хто підніме швидше м’яч вгору Після того, як стартували хлопчики до старту запрошуються дівчата, а хлопчики займають їх місця Намагатися коліна підняти вище Активний розворот на 180° з прискоренням Рахують повільно, кожен про себе до числа, яке відповідає рівню Активно тягнути носки на себе Ноги напів зігнуті Ліктьовими суглобами доторкнутися до колін Кількість згинань може бути різною, але не більше 15 разів Не більше 10 разів
Техніка володіння м’ячем 1. Ведення м’яча (правою та лівою рукою почергово) з послідуючою передачею м’яча двома руками від грудей.. 2. Ведення м’яча рухаючись приставним кроком, правим-лівим боком вперед з послідуючою зупинкою та передачею м’яча 3. Ведення м’яча рухаючись спиною вперед, з послідуючою зупинкою та передачею м’яча. 4. Ведення м’ча до середини залу, після чого виконується ведення навколо себе, ліворуч, праворуч з послідуючою зупинкою та передачею м’яча. 5. Ведення м’яча з послідуючою обводкою пасивного захисника, розворотом на 180° та передачею м’яча 6. Кидки м’яча однією рукою від плеча 7. Передача м’яча двома руками від грудей 8. Передача м’яча двома руками від грудей через удар мя’яча об підлогу Перешикування з колони по три в колону по два	4 рази 5 рази 4 рази 3 рази 3 рази 5 раз 5 раз 5 раз	6 раз 7 раз 6 раз 5 раз 5 раз 7 раз 7 раз 7 раз	7 раз 9 раз 7 раз 7 раз 7 раз 9 раз 9 раз 9 раз	Робота в трійках Звернути увагу на стійку баскетболіста Зупинка та розворот на 180° за 3-4 кроки до партнера Під час поворотів ліворуч-праворуч виконувати низьке ведення м’яча Пасивний захисник піднімає руки вгору Звернути увагу на траекторію польоту м’яча Звернути увагу на роботу ніг Передача м’яча під ноги партнеру
1. Передача м’яча двома руками від грудей, рухаючись приставним кроком в середині перешкод (стояків) Назад повертаються зовні перешкод (стояків) з передачею м’яча двома руками від грудей 2. Передача м’яча двома руками від грудей через підлогу, рухаючись середині перешкод (стояків) Назад повертаються зовні перешкод (стояків) з передачею м’яча однією рукою від плеча Перешикування по відділенням для роботи біля баскетбольних щитів 1. Кидки м’яча у кошик однією рукою від плеча, стоячи з боку на відстані 1,5 м.від щита Перешикування на три команди для проведення естафет з м’ячем 1. Ведення м’яча між перешкод, відповідь на одне запитання з правил гри у баскетбол та повернення назад 2. „М’яч капітану”. Передача м’яча двома руками від грудей Передача м’яча двома руками від грудей через підлогу	2 рази не ви­конують 2 рази не ви­конують 5 кидків	3 рази 3 рази 3 рази 3 рази 7 кидків 5 хв.	5 раз 5 раз 5 раз 5 раз 9 кидків	Хлопчики окремо від дівчат Передачі виконуються між перешкод (стояків Звернути увагу на траекторію польоту м’яча) Звернути увагу на роботу ніг Правила гри розміщені на стіні зали Кожна команда намагається якомога швидше забігти за спину капітана
Заключна частина 3 хв. 30 сек.